Врага не буде, супостата, а буде син і буде мати, і будуть люди на землі

Хниче осінь від сірості мрій




За вікном ллється з неба журба, мов з відра…
Монотонно спливає день…
Сірий день, сірий дощ і зелена нудьга
Споряджають свій корабель.

Ні маршруту у нього нема, ні мети,
На борту - ні живої душі,
І не сяють йому в темноті маяки,
Сам як перст у бездоннім путі.

За вікном пеленою – суцільна стіна,
Хниче осінь від сірості мрій…
Не приходять на думку рожеві слова,
А від сірих не випростать крил.


Создан 12 янв 2008



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником